Відбудова
України

Руйнація / Репрезентація / Солідарність

Симпозіум Ідей та Стратегій

9, 10, 11 вересня 2022 – ( онлайн )

Відбудова України, яка здійснюватиметься не лише після, а й під час цієї тривалої та жорстокої війни, має супроводжуватися поновним утвердженням української суверенності в життєвому середовищі, а також у соціальному, економічному й культурному полі. Вона повинна відбуватися під орудою українських діяч_ок та українських інституцій і спиратися на глибокі знання й досвід у сферах української культури, суспільного життя й історичної спадщини.

Разом з тим, очолюваний Україною проєкт відбудови має засновуватися на неінвазійній, довгостроковій і сталій підтримці міжнародної спільноти – підтримці, яка охоплює такі питання, як фінансування, експертне знання й обмін досвідом. У цьому контексті солідарність передбачає багатовекторну діяльність. Відбудова може ґрунтуватися на процесі чутливого, емпатичного та всеохопного порівняння України з іншими регіонами, які зазнали або й досі зазнають руйнування й відновлення.

У фокусі проєкту «Відбудова України: руйнація/репрезентація/солідарність» – міста, архітектура, культура, мистецтво й психологічна травма, однак симпозіум прагне ініціювати значно ширше в тематичному сенсі коло обговорень. Ми сподіваємося, що розпочаті нами дискусії переростуть у безліч спільних проєктів, ініціатив та експериментів, реалізованих державними установами, муніципалітетами, освітніми й культурними інституціями та іншими суб’єктами, які діють на перетині різних сфер. Мета симпозіуму – створити платформу для діалогу, що сприятиме спілкуванню, співпраці й конструктивним дебатам між різноманітними діяч_ками й ініціативами.

Програма

( 9 вересня 2022 )

Руйнація, спротив, прихисток: реакції на безпосередній вплив війни

Вітальне слово

07:00-07:30 (EDT) / 12:00-12:30 (GMT+1) / 14:00-14:30 (GMT+3)

Вступ

07:30-07:45 (EDT) / 12:30-12:45 (GMT+1) / 14:30-14:45 (GMT+3)

Зачин

07:45-08:15 (EDT) / 12:45-13:15 (GMT+1) / 14:45-15:15 (GMT+3)

1. Екоцид та урбіцид

08:30-10:00 (EDT) / 13:30-15:00 (GMT+1) /15:30-17:00 (GMT+3)

Цей круглий стіл започаткує всеосяжну дискусію стосовно руйнації природних і створених людиною середовищ внаслідок війни. Серед іншого, дискусія спиратиметься на сирійський та боснійський воєнний досвід.

2. Переміщення й прихисток

10:00-11:30 (EDT) / 15:00-16:30 (GMT+1) / 17:00-18:30 (GMT+3)

Місця переміщення, прихистку й вигнання становлять невід’ємну частину й передумову процесу відбудови. Табори переміщених осіб трансформуються в міста, а грань між простором прихистку (з одного боку) та концентраційними й фільтраційними таборами – і навіть просторами знищення – не завжди є незмінною й очевидною. Досвіди вигнання й отримання притулку також здатні впливати на формування концепцій відновлення та відбудови.

3. Спадщина: руйнування, порятунок і наслідки

12:00-13:30 (EDT) / 17:00-18:30 (GMT+1) / 19:00-20:30 (GMT+3)

Як війна вплинула на культурну, матеріальну і нематеріальну спадщину України? Які інструменти, технології й стратегії застосовуються для її збереження? Яким чином регулювати питання спадщини? Яким є зв’язок між практикою та ідеологією під час паралельної «дерусифікації» та «деколонізації»?

4. Інфраструктури й надбудови

13:30-15:00 (EDT) / 18:30-20:00 (GMT+1) / 20:30-22:00 (GMT+3)

Як українська «інфраструктура» (енергетична, транспортна, комунікаційна, економічна тощо) залучена у війну? Як війна на неї вплинула? На що варто звернути увагу з метою відбудови й деколонізування української інфраструктури – чи інфраструктур – після війни?

( 10 вересня 2022 )

Репрезентація, скорбота, пам’ять: опрацьовуючи війну

1. Розмежування простору: час для травми, горя й скорботи

08:00-09:30 (EDT) / 13:00-14:30 (GMT+1) / 15:00-16:30 (GMT+3)

Цей круглий стіл є спробою створити майданчик для зустрічі спеціаліст_ок у сфері психічного здоров’я (психіатричного, психоаналітичного, психотерапевтичного, арт-терапевтичного спрямування), які проживають як у зоні бойових дій в Україні, так і за її межами. Мета – уможливити опис й обговорення різних поглядів та концепцій щодо травми, фокусуючись зокрема на питанні горя й процесі скорботи, імпліцитно присутніх, але часто не проговорених виразно у різних моделях травми. Ключовими ознаками воєнної травми, згідно з усіма її моделями, є певна втрата травмованою особою відчуття контролю над низкою адаптивних психологічних функцій при дії раптових і неконтрольованих дезорганізуючих стимулів. Симптоматика включає емоційну дисрегуляцію та самодисрегуляцію, порушення відносин між «я» та іншими, зміни свідомості та самосприйняття, соматизацію, порушення систем смислів, порушення основних припущень та переконань. Моделі травми спираються на різні концепції стосовно темпоральностей травми, які, у свою чергу, визначають природу, логіку й час здійснення клінічних втручань. Задача, яка стоїть перед спеціаліст_ками у сфері психічного здоров’я, полягає у створенні для пацієнт_ки «безпечного простору» для проживання горя й процесу скорботи у такий спосіб, який запобігає негативній дії сильної дезорганізуючої психопатології. Побудова «перехідних просторів» між «воєнним мисленням» і «мисленням мирного життя» на рівні інфраструктур і в процесі консультаційної роботи становить серйозний виклик як для тих, хто визначає політику в царині охорони здоров’я, так і для тих, хто веде практичну діяльність у цій галузі. Практикам, які працюють в Україні й мають справу із масою випадків безпосередньої гострої травми й травматичного горя, необхідно знайти шляхи побудови «перехідних просторів», які сприяють відновленню суб’єктності пацієнт_ок і можуть стати місцем, де відбувається процес скорботи. Усупереч поляризації та дихотомічному роздвоєнню, які характеризують «воєнне мислення», що передбачає ототожнення виключно або з жертвою, або зі злочинцем, передумовами для «мислення мирного життя» (і скорботи) є психічна конфліктуальність, невизначеність і амбівалентність.

2. Війна й мистецтво свідчення

09:30-11:00 (EDT) / 14:30-16:00 (GMT+1) / 16:30-18:00 (GMT+3)

Наскільки мистецтво здатне передати воєнний досвід у розпал війни? Невже мистецтво як форма свідчення навіть у найпотужніших своїх виявах відтворює лише безпосередні й миттєві прояви воєнного досвіду? Чи, можливо, митцям до снаги передати множинні й довготривалі наслідки війни? Щоб досягти названої мети, культурні продюсер_ки, художни_ці, кінематографіст_ки й письменни_ці, які беруть участь у цій дискусії, використовують різноманітні техніки, що дозволяють виразити протиріччя, дисонанс, іронію та надію. Ці засоби перегукуються з «Воєнним букварем» Бертольта Брехта, нагадуючи нам, що монтаж і фрагментація можуть закласти основу для форм медитативного споглядання, які уможливлюють свідчення за межами безпосереднього й скороминущого досвіду.

3. Минуле відбувається зараз: використання й децентрація минулого

11:30-13:00 (EDT) / 16:30-18:00 (GMT+1) / 18:30-20:00 (GMT+3)

Війна, що розгортається в Україні, викликала численні дискусії щодо історичних наративів і систем знань, які їх продукують, як в Україні, так і за кордоном. Ці обговорення, зосереджені на трьох «де-» (деколонізація, дерусифікація та декомунізація), активізували сферу історичних досліджень, поставивши науковців перед непростими питаннями: як ми досі конструювали наративи минулого в дослідженнях, викладанні, публічній історії? Які наслідки мали згенеровані нами історії? Як ми можемо здійснити децентрацію історій, які стосуються імперій: російської та радянської? Як історики_ні, ми бачимо, що історію використовували для скоєння насилля, проте водночас розуміємо важливість історичних наративів для відбудови спільнот. Історичні наративи перебудовуються після кожної війни; минуле завжди присутнє і відбувається зараз. Історії цієї війни будуть вирішальними для відновлення спільнот в Україні, за кордоном і на міжнародній арені. Учасни_ці дискусії розглянуть, як ті, хто професійно працюють з минулим, можуть здійснювати посередництво й допомагати суспільству в рамках довготривалого процесу з виживання у воєнних умовах і подолання наслідків війни.

4. Мистецька практика та війна: мистецькі й освітні інституції крізь призму міжнародного мютюелізму

13:00-14:30 (EDT) / 18:00-19:30 (GMT+1) / 20:00-21:30 (GMT+3)

Дискусія розгляне функціонування інституцій в контексті тривалої війни в Україні. До яких модусів роботи можуть вдатися наукові й культурні установи, виставкові простори в умовах облоги й насильства, з яким щодня стикаються їхні працівни_ці й аудиторія? Які форми міжнародного «мютюелізму» (на відміну від мобільності як спільного) можуть допомогти існуючим і новим українським ініціативам? Які інституційні парадигми можна розробити – вийшовши за рамки тих мов політичного, якими наразі послуговується світ мистецтва, – щоб вирішити питання про модуси роботи в умовах надзвичайного стану? Як можна створити й живити контекст, що дозволить подальшу співпрацю?

( 11 вересня 2022 )

Солідарність, привласнення, справедливість: створення спільного майбутнього

1. Побудова генерального плану й мікропланування

08:00-09:30 (EDT) / 13:00-14:30 (GMT+1) / 15:00-16:30 (GMT+3)

У якому зв’язку перебувають соціальний, людський і естетично-матеріальний виміри відбудови? Наскільки важливу роль відіграватимуть архітектор_ки, планувальни_ці й інституції? Яким чином вони будуть взаємодіяти з іншими учасни_цями й процесами? У яких масштабах відбуватиметься реконструкція, які проблемні моменти й співпраця виникатимуть у контексті процесів, що рухаються згори донизу, знизу догори чи проходять на проміжному рівні ?

2. Реституції: привласнення, експропріація, регулювання

09:30-11:00 (EDT) / 14:30-16:00 (GMT+1) / 16:30-18:00 (GMT+3)

Що являє собою політична економія відбудови? Чи потрібна буде націоналізація землі? Як Україна виплачуватиме міжнародний борг – і якими є перспективи його списання? Чи існують механізми для регулювання діяльності суб’єктів, які прагнуть до отримання економічної вигоди? Як процес відбудови може сприяти виправленню історичних помилок і створенню спільного українського майбутнього?

3. Примирення й покарання

11:30-13:00 (EDT) / 16:30-18:00 (GMT+1) / 18:30-20:00 (GMT+3)

Які засади перехідного правосуддя створюються в Україні та для України? Яким чином вони вплинуть на державну систему, соціальну й політичну структуру країни? Як зміниться українська правова система, щоб відповідати новим вимогам, і які глобальні довгострокові наслідки для системи міжнародного права це викличе?

4. Розбудова ініціатив з думкою про майбутнє

13:00-14:30 (EDT) / 18:00-19:30 (GMT+1) / 20:00-21:30 (GMT+3)

Розмова між представни_цями українських і закордонних мультидисциплінарних ініціатив, які працюють над питанням відбудови.


Симпозіум співорганізували

Центр міської історії, Львів; Центр Урбаністичних Студій, КНУБА, Київ; Re-Start Ukraine; Університетський коледж Лондона; Urban Forms Center, Харків; Єльський університет, Нью-Гейвен; Центр візуальної культури, Київ

Ілюстрації: Вітя Глущенко. Наведені фотографії документують роботу автора в низових українських ініціативах з відбудови. Дізнатися більше та підтримати ці ініціативи можна тут.

Україна / 2022